Чиянов Віктор Федорович - ваш лікар психотерапевт

Велика подяка Віктору Федоровичу за онука! Йому 10 років, у 7 років помер батько, мати почала випивати і ображати дитину. Онук приїхав до мене наприкінці першого класу. Його хотіли залишити на другий рік у першому класі. Довелося багато позайматися, щоб перейти до другого класу. При цьому хлопчик був запальний, не знаходив спільної мови з однокласниками та вчителями, до всього байдужий, дуже агресивний і з підвищеним внутрішньочерепним тиском. Про Чиянова я дізналася з ТБ, коли онук навчався вже в 4 класі. Після занять онук став спокійним, посидючішим, став брати участь у шкільних заходах. Причому сам виявляв бажання брати участь. Навіть просив, щоби його взяли. Стали дуже рідкісними головний біль. Часу занять пройшло ще мало, але оцінки у школі трохи покращали. Як він сам каже – став краще запам'ятовувати матеріал. Дякую за лікарську та душевну допомогу Віктору Федоровичу! Бабуся Ігоря. м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 12 кв. 10 

Я Квітка Петро Андрійович хворів сильно серцем і лежав місяці в лікарні й ні чого мені не могли робити, і я чув, що є такий лікар Чиянов Віктор Федорович, спасибі йому, я прийняв 10 сеансів і мені стало дуже добре. Спасибі Віктор Федорович. Татарбунарський р-он с. Борисівка. 18.09.1990, 17:36

Коли людина змучена тривалою хворобою, нестерпними болями, коли життя стає тягарем і практично втрачена надія на одужання (а вірити в чудеса не всім дано), у такий період життя потрапити до такого лікаря, як Віктор Федорович, - це везіння. Це повернення надії на повне одужання. Небагатослівна, спокійна, ненав'язлива, впевнена у своїх можливостях людина з першого сеансу вселяє в людину (пацієнта) впевненість в одужанні. У мене найпоширеніша хвороба (хвороба століття) серцево-судинна недостатність, миготлива аритмія тощо. Навіть невеликі фізичні навантаження викликали запаморочення, а загрудинний (стенокардичний) біль постійно був при мені без перерв, дихання було утруднене. Після 20 сеансів лікування у Віктора Федоровича зник загрудинний біль узагалі, дихання нормалізувалося, зникло запаморочення й миготлива аритмія. Я забув коли востаннє вживав нітрогліцерин. Мені 58 років і, звісно, я не став почуватися 20-річним - це було б неправдою. Але я відчув себе так, ніби з плечей зняли непосильний тягар. Важко позбутися відчуття, що вже немає цього вантажу, але з кожним днем я почуваюся все краще і краще, хоча сеанси давно закінчено. Мені дуже хотілося б, щоб мій відгук люди читали до початку лікування. Це було б справедливо й ефективніше для пацієнтів. Дай Вам Бог здоров'я Віктор Федорович! м.Одеса 27.12.1996, 16:18