Чиянов Віктор Федорович - ваш лікар психотерапевт

Вікторе Федоровичу, я дуже вдячна Вам за те, що допомогли позбутися фіброміоми матки. Після Ваших сеансів я себе почуваю прекрасно і лікарі більше не виявляли у мене фіброміому. Дякую Вам за вашу доброту і увагу. м. Кілія 19.05.1992,

Арестов Олександр Володимирович, 54 роки.Поставлено діагноз - деменція (хвороба Альцгеймера). Працював водієм у банку. Протягом деякого часу були напружені стосунки з керівником. Перші проблеми та хвороби почалися в 50 років. Почалося з того, що забував де поклав ключі, телефон, але на це ніхто сильно і не зважав. Одного разу поїхав у відрядження по роботі в знайомий напрямок, залишив машину на стоянці, потім не міг зорієнтуватися і знайти це місце. Коли звільнили з роботи, як це модно сьогодні, не маючи на це причини, він сильно переживав. Ночами практично не міг спати. Тоді ми звернулися до лікаря-невропатолога, нас поклали в обласну лікарню на обстеження. Під час обстеження поставили діагноз - атеросклероз судин головного мозку. Також ми пішли паралельно обстеження в «Одрексі» - діагноз підтвердився і ми почали лікування в цьому напрямку: приймали «Мему», «Альмер», «Розад» протягом довгого часу, але результатів не було, хвороба прогресувала. Почалися порушення когнітивні, ходьба стала невпевненою - він похитувався і ми звернулися до клініки неврозів, коли він пройшов курс лікування - ходіння відновилося, але він почав спілкуватися з дзеркальним своїм відображенням, бачачи когось, але не себе, сталося роздвоєння особистості. Після цього ми знову пройшли обстеження судин головного мозку. При повторному обстеженні, результат був 20-30% засмічення судин, МРТ показало рідину в головному мозку і нам сказали, що потрібно звернутися до нейрохірурга. Ми поїхали до Києва на консультацію. Нейрохірург нам пояснив, що якщо навіть зробимо операцію проблему не усунемо, причина не в цьому. Після Києва ми звернулися до нейрохірурга на Слобідці в Одесі Гуменюк Н.А. Вона нас обстежила і сказала, що у нас є надія трохи призупинити процес і порадила звернутися до психіатра, який може підібрати препарати. Ми консультувалися у психіатра на Тінистій, 6, де він сказав, що у нас недоумство і направив до лікаря з цього напрямку. При обстеженні було встановлено 50% втрати пам'яті, почали приймати «Мікросон», «Кетилент реторд», приймали 3 місяці, розмова з самим собою не проходила, стала з'являтися агресія по відношенню до близьких, весь непотріб з вулиці затягувався в будинок, з шухляд все витягувалося і ховалося під подушку і т. д. Потім ми звернулися до психіатра на Канатній, призначено було лікування, також за новим почали приймати препарати - але поліпшення не було. Невропатолог з Канатної порадив і дав напрямок, щоб ми пройшли обстеження на інфекції, які могли бути причиною такого стану мозку. Після виявлення інфекцій токсоплазмоз, герпес та інших інфекцій ми звернулися до інфекціоніста, де отримали направлення на більш глибоке обстеження інфекцій, які - був виявлений герпес тип 6. Пройшли курс лікування в тому напрямку, але змін ніяких не було. Руки опустилися, ми не знали, в які ворота стукати. Прочитавши багато статей в Інтернеті про цю хворобу, я зрозуміла, що вона не лікується і що робити далі не знали, як жити, в клініку здавати категорично відмовилася і як допомогти ми не знали. Одного разу, прибираючи в будинку, не пам'ятаю на якому каналі, я побачила на екрані Чиянова В. Ф., який розповідав про свої методи лікування. У мене з'явилася маленька надія боротися далі за здоров'я свого чоловіка. Загалом це була остання моя надія, тому що куди далі звертатися я не знала. Коли ми пішли до Чиянова В. Ф. на консультацію, у мене з'явилася надія і я йому повірила і, напевно, не дарма моя внутрішня інтуїція підказувала, що я відкрила потрібні двері. Ми почали проходити курс лікування, після 7-го сеансу у нас почалися зміни - він перестав розмовляти і бачити когось, вночі став спати. З кожним сеансом у нас йшли поліпшення - почав повертатися до життя: з'явилося бажання щось робити, став доглядати за собою, вести якийсь діалог змістовний, відновлюється пам'ять. Ми розуміємо, що з таким діагнозом зміни практично неможливі, але у нас сталося диво і ми вирвалися з цього кола і сподіваємося, що з допомогою Віктора Федоровича ми здолаємо цю хворобу. Я вдячна і низько вклоняюся перед цією людиною, лікарем від бога. Дружина пацієнта Алла. Одеська обл. с. Нерубайське вул. Пастера 14 а. 17.12.2019 р

Коли людина змучена тривалою хворобою, нестерпними болями, коли життя стає тягарем і практично втрачена надія на одужання (а вірити в чудеса не всім дано), у такий період життя потрапити до такого лікаря, як Віктор Федорович, - це везіння. Це повернення надії на повне одужання. Небагатослівна, спокійна, ненав'язлива, впевнена у своїх можливостях людина з першого сеансу вселяє в людину (пацієнта) впевненість в одужанні. У мене найпоширеніша хвороба (хвороба століття) серцево-судинна недостатність, миготлива аритмія тощо. Навіть невеликі фізичні навантаження викликали запаморочення, а загрудинний (стенокардичний) біль постійно був при мені без перерв, дихання було утруднене. Після 20 сеансів лікування у Віктора Федоровича зник загрудинний біль узагалі, дихання нормалізувалося, зникло запаморочення й миготлива аритмія. Я забув коли востаннє вживав нітрогліцерин. Мені 58 років і, звісно, я не став почуватися 20-річним - це було б неправдою. Але я відчув себе так, ніби з плечей зняли непосильний тягар. Важко позбутися відчуття, що вже немає цього вантажу, але з кожним днем я почуваюся все краще і краще, хоча сеанси давно закінчено. Мені дуже хотілося б, щоб мій відгук люди читали до початку лікування. Це було б справедливо й ефективніше для пацієнтів. Дай Вам Бог здоров'я Віктор Федорович! м.Одеса 27.12.1996, 16:18

Я, Сидоренко Зоя Іванівна, хворіла на бронхіальну астмою. Була сильна задишка, лікар казав, що це невиліковно, а гіпнозом лікаря Віктора Федоровича стало добре дихати, нормальне самопочуття. Лікарю висловлюю велику подяку. Спасибі Вам Віктор Федорович. З повагою Сидорова З.І. м. Хабаровськ пров. Молдавський буд. 5 кв.100 20.07.1990,