Заїкуватість

Лікування заїкуватості у дітей за авторською методикою професора В. Чиянова, безумовно призведе до необхідних результатів. Ця методика існує і успішно функціонує вже понад 30 років. За цей час вдалося вилікувати заїкувате лікування у величезної кількості дітей різного віку та ступеня складності недуги.

Багато лікарів вважають, що заїкуватість у дітей лікування віком від 2 до 5 досить важко і малоефективно. Однак доктор Чиянов В. Ф. розробив власний метод, який дозволяє досягти позитивних результатів лікування в такому ранньому віці.

Що є собою лікування заїкання ?

Заїкуватість - це один із найскладніших невротичних розладів, які виникають як наслідок переляку або нервового перенапруги.

Причини виникнення заїкуватості

Перед лікуванням заїкуватості в дітей віком необхідно з'ясувати причини виникнення захворювання.

На виникнення заїкуватості впливають фактори:

спадкові (зустрічаються випадки наявності заїкуватості у членів однієї сім'ї або найближчих родичів);
стресові (вважається основним).
До фактору стресу можна віднести переляк (наприклад: собаки, падіння, страх втрати близьких, різкі звуки, агресивна поведінка оточуючих, коли дитину без підготовки несподівано переводять у дитсадок, перегляд жахливого характеру фільмів чи мультфільмів тощо).

Особливості впливу стресу на дитину

Стресовий вплив може бути раптовим та сильним. У цьому випадку дитина може увійти в так званий стан шоку, внаслідок чого вона може втратити здатність розмовляти, а через кілька днів мова повертається, але вже з явищами заїкуватості.

У разі необхідно батькам чітко встановити, коли почалося заїкуватість. Вплив стресу буває поступовим, але при цьому досить наростаючим і дуже сильним. Вилікувавши заїкувате лікування можна повернути дитину до нормального способу життя.

Заїкуватість може виникнути абсолютно у будь-якому віці. Найчастіше це спостерігається у ранньому дитячому віці, шкільному чи студентському. Для заїкуватості в дітей віком лікування необхідно вчасно виявити симптоми недуги.

Природа виникнення заїкуватості у дітей

Найчастіше заїкуватість з'являється від 2-6 років, коли відбувається активно формування мови та пов'язаного з нею мислення. Нервова система у цей віковий період перебуває у досить сильному напруженому стані. Дитина накопичує великий обсяг інформації, що надходить, намагається її осмислити і поділитися тим, що він зрозумів або поставити питання про те, що йому незрозуміло.

Мова починає лише формуватися. При цьому вона її недосконала і будь-яке спілкування вимагає від дітей великої напруги. Таким чином, центр мовлення, що формується, розташовується в перенапруженому і вразливому стані. Якщо врахувати, що захисні механізми від стресів ще недостатньо сформувалися, стає зрозуміло, чому саме у цьому віці найчастіше виникає патологія мови.

У цей час обом батькам потрібно бути максимально уважним до своєї дитини. Якщо трапиться найменша підозра на можливе порушення мови, необхідно відразу звертатися до лікаря-психотерапевта. Особливо на початковому етапі розвитку заїкуватість супроводжується невротичними реакціями тривоги, паніки, страху, розгубленості, а крім цього енурезом та нічними кошмарами. Це ще більше стверджує невротичну природу захворювання.

З усього сказаного стає зрозумілим, чому саме психотерапія вважається основним методом лікування заїкуватості у дітей лікування, тому що тільки психологічний вплив здатний заспокоїти дитину, усунути страхи і як наслідок цього нервова напруга, що провокує виникнення розладу мови.

Ознаки заїкуватості та його клінічні прояви

Першими ознаками заїкання, що починається, є:

Спочатку пропозиції виникають часті повтори слів, складів, літер, намагаючись подолати напругу в мовному апараті, дитина інстинктивно починає розмовляти наспів;
через певний проміжок часу (від кількох днів до декількох тижнів), замість потрібної плавної мови з'являється дещо прискорена, яка супроводжується вираженою напругою в області жувальної та лицьової мускулатури;
іноді спостерігається виникнення мимовільних рухів мови аж до витягування його з порожнини рота (це відбувається в момент початку мови); відзначається поява відчуття перехоплення дихання у горлі, грудях та вираженої напруги м'язів черевної стінки.
При подальшому розвитку захворювання стають явними додаткові кивальні рухи голови, миготіння очей, мимовільні закочування очних яблук угору в процесі напруженого мовлення. Намагаючись полегшити початок промови, діти можуть робити різкі рухи ногами чи руками. Змінюється колір обличчя, воно може червоніти від напруги або бліднути від перенапруги. Хворий може відчувати також посилення серцебиття. Мова може ставати тяжкою, тому дитина після першої, можливо, невдалої спроби говорити може замовкнути та перестати спілкуватися.

До чого може призвести невиліковне заїкання

Довге заїкуватість може призвести до депресії, розвитку повторних невротичних реакцій. Також дитина може стати замкнутою і нетовариською. Це згодом звузить коло спілкування та вплине на інтелектуальний та емоційний розвиток дитини. Це призведе до невпевненості та розвитку комплексів.

Розвиток хвороби може бути поступовим з деяким наростанням симптоматики або поступовим зниженням її. Однак частіше заїкання прогресує під впливом додаткових психотравм.

.

Вплив характеру в розвитку заїкуватості.

Можна розрізняти два типи реакції особистості своє захворювання. Сама реакція може залежати від того, які риси переважають у характері людини:

Люди вразливі та вразливі, схильні до тривалої фіксації та внутрішньої переробки подій, дуже болісно реагують на своє заїкання. У них більшою мірою, ніж у інших розвиваються невротичні та депресивні реакції на хворобу, що сприяє її більшій фіксації та більш тяжкому прояву та перебігу заїкуватості.

Менш вразливі люди менш схильні до внутрішнього аналізу. Вони ставляться до захворювання спокійніше, а деякі можуть ігнорувати заїкуватість. У хворих такого характеру хвороба проявляється меншою мірою, а саме захворювання менш схильне до подальшого прогресування.

Вплив характеру на результати лікування заїкуватості.

Уразливі і вразливі хворі більшою мірою переживають і прагнуть позбутися заїкуватості, ніж хворі менше, що надають значення своєму дефекту. У них вища мотивація, що позитивно впливає результат лікування.

З достатньою мірою вираженістю вольових якостей краще піддаються лікуванню, оскільки вони з більшою активністю беруть участь у процесі лікування.

Зі слабкою вольовою функцією нездатні брати активну участь у процесі лікування, що знижує результат загальної терапії.

Освіченість та її вплив на результати лікування заїкуватості

Більш освічені діти, ерудовані і начитані, з проявом талановитості в будь-якій сфері людської діяльності, досягають більш високих результатів при лікуванні заїкуватості, ніж це можуть зробити діти менш начитані, які мають менший словниковий запас і менш схильні до будь-якої творчої діяльності. .

Основні положення методики заїкуватості лікування

Заїкуватість є різновидом невротичного розладу, що призводить до спастичного стану мовної, дихальної та лицьової мускулатури і, як наслідок, утрудненню мови. Тому основна увага у моїй методиці приділяється психотерапевтичному впливу, оскільки психотерапія є виключно ефективним методом лікування неврозів.

Велике значення у підтримці заїкуватості має прискорений темп мовлення хворого. Для боротьби з квапливістю мови використовується спеціальна методика тренування мови, спрямована на вироблення самоконтролю та неквапливого вдумливого мовлення.

Поєднання психотерапевтичного лікування та спеціального мовного тренінгу дає позитивні результати (переважна більшість хворих виліковується від заїкуватості).

Особливості авторської методики

У своїх листах хворі заїканням просять докладніше описати методику лікування заїкуватості. Враховуючи те, що мій метод створювався протягом багатьох років, я не можу розкривати всі його прийоми, тому що не хочу, щоб моїми досягненнями могли користуватися люди, які не доклали жодних зусиль для його створення.

З іншого боку, в повному обсязі можна викласти у логічної формі, т.к. значна частина методики є невимовною словами через те, що є частиною духовного досвіду лікаря-цілителя.

Можна сказати, що процес лікування - це процес передачі психічної енергії пацієнту, і якщо він готовий її сприйняти, то вона засвоюється ним.

змінює його емоційний стан;
робить його впевненим, стійким у стресових станах;
зміцнює його волю та контроль над своїм психічним станом.
Мовний тренінг допомагає освоїти нову правильну манеру мовлення, робить його більш розумною та організованою, розвиває інтелектуальні здібності пацієнта. Більшість вилікуваних мною людей володіють своєю промовою набагато краще, ніж ті, хто ніколи не страждав заїканням. Їх мова стає більш осмисленою, лаконічною та красивою.

«Многофакторне навіювання» як додатковий лікувальний фактор

Як додатковий лікувальний чинник використовується музикотерапія, яка створює необхідний лікування емоційний настрій. Основним лікувальним чинником є ​​навіювання. Моє навіювання - це складний комплекс багатофакторного впливу, який дозволяє практично повністю зняти всі клінічні прояви заїкуватості. Це допомагає вилікувати заїкуватість і не допустити його повторного виникнення. «Багатофакторне навіювання» є одночасним впливом словесним навіюванням, шепітним навіюванням, ментальним навіюванням і психоенергетичним впливом.

У розділі «відгуки», присвяченому заїканню, ви можете прочитати відгуки хворих, вилікуваних від заїкання.

Особливості застосування гіпнозу

Багатьох хворих цікавить питання, чи можуть вони входити у стан гіпнозу під час сеансів, які проводжу. Відповідаючи це питання, можу сказати, що спеціальної мети гіпнотизації я не ставлю. Однак у процесі лікування деякі з них можуть входити до гіпнотичного стану різного ступеня глибини. Мною це сприймається як додатковий позитивний чинник, який впливає ефективність лікування заїкуватості. Досить глибокий гіпнотичний стан, особливо стан гіпнотичного трансу, забезпечує додаткове психологічне заспокоєння та тонізує нервову систему пацієнта.

На сайті ви прочитаєте про лікування вегето-судинної дистонії.