Чиянов Віктор Федорович - ваш лікар психотерапевт

Ми Москвичі. Наш трирічний синочок отримав стрес і став заїкатися. Зусиллями Віктора Федоровича за два місяці ми в цьому питанні досягли величезних позитивних результатів. За рекомендацією лікаря ми продовжимо лікування у нього і сподіваємося на повне зцілення нашого сина. Надію вселяє те, що Віктор Федорович просто чудотворець і найдобріша людина. Дякуємо Віктору Федоровичу і бажаємо йому успіхів на його благородній ниві. Хотілося б, щоб Одеський обл. здрав посприяв йому в поліпшенні умов роботи. Здоров'я Вам самому, Великий лікарю. З повагою, сім'я Димитренка. м. Москва вул. Миклухо-Маклая 18/1 19. 09. 2000 р.

Вітаю, шановний Вікторе, на жаль, не знаю вашого по батькові. Я - давня ваша пацієнтка, якщо можна так сказати. Величезна Вам подяка за допомогу, надану Вами ще 33 роки тому. У мене були найсильніші головні болі, швидка, можна сказати, чергувала за моєю адресою. Вже понад 33 роки поспіль я не знаю, що таке головний біль. Дуже рада, що нарешті змогла бодай таким чином Вам віддячити.

Шановний Вікторе Федоровичу! Я, Наумчак Олександра Олександрівна, висловлюю свою щиру, величезну подяку великому лікареві Чиянову В.Ф. за те, що Ви повернули мене до радощів життя. Я заново народилася на світ. До лікаря я звернулася зі своєю бідою, після травми у мене почалися проблеми з ногами: важко було пересуватися кімнатою, не кажучи вже про вулицю. Права нога не хотіла рухатися, жахливий біль у тазостегновому суглобі, судоми ніг, жахливий біль у хребті не покидав мене ані вдень, ані вночі, загальна пригніченість і байдужість до життя. Після обстежень поставили діагноз: «Деформуючий артроз правого тазостегнового суглоба 2-3 ступеня, лівого 1 ступеня, міжхребцева грижа, остеохондроз поперекового відділу хребта». Після звернення до всіх лікувальних установ м. Одеси мені винесли один вердикт: операція із заміни тазостегнового суглоба імплантантом.

Велика подяка Віктору Федоровичу за онука! Йому 10 років, у 7 років помер батько, мати почала випивати і ображати дитину. Онук приїхав до мене наприкінці першого класу. Його хотіли залишити на другий рік у першому класі. Довелося багато позайматися, щоб перейти до другого класу. При цьому хлопчик був запальний, не знаходив спільної мови з однокласниками та вчителями, до всього байдужий, дуже агресивний і з підвищеним внутрішньочерепним тиском. Про Чиянова я дізналася з ТБ, коли онук навчався вже в 4 класі. Після занять онук став спокійним, посидючішим, став брати участь у шкільних заходах. Причому сам виявляв бажання брати участь. Навіть просив, щоби його взяли. Стали дуже рідкісними головний біль. Часу занять пройшло ще мало, але оцінки у школі трохи покращали. Як він сам каже – став краще запам'ятовувати матеріал. Дякую за лікарську та душевну допомогу Віктору Федоровичу! Бабуся Ігоря. м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 12 кв. 10