Чиянов Віктор Федорович - ваш лікар психотерапевт

Шановний Вікторе Федоровичу! Я, Наумчак Наталія Миколаївна, хочу висловити велику, величезну подяку вам, за те що Ви врятували мене від безодні, на краю якої я стояла. Хочу побажати Вам удачі у вашій благородній нелегкій справі. Нехай Бог береже Вас і вашу родину. Довгих років життя. У травні 2001 р. в медучилищі, складаючи іспити, я несподівано захворіла все почалося з першіння в горлі, кашлю, задухи, нежитю, загального нездужання, підвищення температури до 37,5. Після проходження обстеження та поліклініці № 9 дільнична терапевт Чехуліна А.В. поставила діагноз: Хронічний обструктивний бронхіт з астматичним компонентом, запалення легенів. Лікувала мене 3 видами антибіотиків, купою ліків, уколів, але лікування не давало жодного полегшення, з кожним днем мені ставало все гірше і гірше. Внаслідок чого вона боялася смертності на дільниці, вмила руки порадивши звернутися до більш досвідченого лікаря пульмонолога.

Ми звернулися в Лікарню Водників до пуль-ного відділення, коли зав-ча побачила мене і мої аналізи, висновки. Вона сказала, що я не доживу до завтра. Не хотіла нас приймати відділення, але після сплати внеску на благодійність вона змінилася в особі і змінила гнів на милість. Всю ніч до мене в палату один за одним приходили лікарі анестезіологи, реаніматологи, пульмонологи та ін., загалом боячись, що я помру у них у відділенні і зіпсую показники статистики. Мене посадили на гормони: преднізолон в/в, інгалятор - сальметерол, кололи в/м два види антибіотика і багато інших ліків, плюс сувора дієта без червоних фруктів, овочів, цитрусових, шоколаду, кислого, гострого, солоного. В результаті зняли напад задухи і мені стало трохи краще, але я все ще кашляла вдень і вночі ходила з великими труднощами, думала, що мені буде краще, але я помилилася.

Дізнавшись, що у відділення поклали крутого хворого з відкритою формою туберкульозу, про що мені доповіла хороша людина - санітарка, я швидко виписалася доліковуватися додому з діагнозом: Хронічний бронхіт з астматичним компонентом. Початкова стадія астми, алергія. Мій лікар порекомендувала пройти лікування в соляній кімнаті в Лермонтовському санаторії. Приїхавши туди, я побачила кімнату в підвалі без вікон, на стінах висіли плити дсп, до яких були прикріплені кристали солі, сирі кути, на підлозі на підносах була посипана звичайна кам'яна сіль, уздовж стін стояли стільці з іншої кімнатушки виходила труба по якій м/с подавала вологий як пар повітря - зі старого апарату для інгаляції який давно потрібно списати на звалище. На додачу, вся ця «лікувальна кімната» зачинялася на герметичні двері як військовий кунг. Бачачи всю цю пишність, я прийшла в жах: як можна так лікувати людей в сирому підвалі, називаючи це «соляною кімнатою»?

Мені стало душно, і я поспішала швидше побачити біле світло після підземелля. Ось так закінчилося моє лікування в санаторії. Вдома почалося кромешне пекло: у мене випадало волосся, я сильно схудла, перестала виходити на вулицю, їсти, дивитися телевізор, читати літературу, радіти життю. Я лежала в темряві, кашляла і задихалася, ненавидячи весь світ. Приступи задухи були такими сильними, що я втрачала свідомість і прощалася з мамою, думала що я помру. Але Бог допоміг нам скеровувати нас у потрібне русло. І моя мама побачила телепередачу де розповідали про від астми за методом Віктора Федоровича Чиянова. Мама подзвонила, розповіла нашу біду, попросила допомогти, не знаючи що їй робити. Доктор сказав: везіть до мене, я прийму вас без черги. Віктор Федорович вислухав нас уважно і взявся за лікування.

На першому сеансі мені стало легше дихати, я заснула, бачила різнокольорових метеликів на зеленому лугу, я бігала, намагалася їх зловити, мені було так добре, що я не хотіла прокидатися. Продовжуючи лікування, поступово знижуючи дозу інгалятора, після 3-го сеансу я більше не користувалася ним і була щаслива. З кожним днем мені ставало краще і краще, я стала добре ходит,и не зупиняючись на кожному кроці, про напади задухи забула, кашель більше не мучив, повернувся сон, почали рости волосся, з'явився апетит, змінився колір обличчя. Пройшовши 25 сеансів лікування, я почала радіти життю, повному світлу і радості. Дякую Богові, що він привів мене до Цілителя лікаря Чиянов В.Ф. - великого таланту унікальної методики лікування. Ви просто Диво! Вам немає рівних. Величезне дякую!
PS. Я звертаюся до людей, які страждають на приступи задухи - астму, алергію. Звертайтеся з упевненістю і надією до цілителя Віктора Федоровича, і він врятує вас від хвороби і ви забудете про напади, інгалятори. У вас почнеться нове, світле життя... З повагою, Наумчак Н.М. Вересень 2001 р. Одеса вул. Космонавтові 6 к.5 м.

Велике спасибі, Вікторе Федоровичу, за нашого сина. Він хворів  на астматичний бронхіт, ночами задихався. За 10 сеансів наша дитина почувається добре, спить спокійно. Дякую. м. Б-Дністровський вул. 60 років СРСР 4/82 15.10.1991

Подяка. Я, Тарасенко Тетяна, хочу висловити подяку Чиянову Віктору Федоровичу як лікарю-психотерапевту з великої літери. Особисто для мене Віктор Федорович більше, ніж лікар. Я лікувалася протягом кількох років традиційними медикаментозними методами, лікувалася в стаціонарі - все безрезультатно. Стан здоров'я був нестерпний - безсоння, відчуття страху, тривоги, внутрішнє напруження, запаморочення, відчуття «клубка» в горлі. Я не бачила виходу з цього стану, опустилися руки, в голову навіть приходили думки позбавити себе життя. Але коли я прийшла на консультацію до лікаря Віктора Федоровича, він мені одразу вселив довіру і пообіцяв вилікувати повністю, причому безмедикаментозно. Я пройшла курс лікування. Зараз я почуваюся чудово, зникли всі неприємні думки і відчуття. До мене повернулася «радість життя» , спокій, гарний настрій, з'явилася впевненість у собі. Тепер, завдяки Віктору Федоровичу, я можу працювати, вчитися - жити повноцінним життям!!! PS: Спасибі Вам величезне за те, що ви є і допомагаєте людям. Здоров'я Вам і довголіття. З величезною вдячністю. Тетяна.

Висловлюємо щиру подяку лікарю-психотерапевту Чиянову Віктору Федоровичу за лікування наших дочок Ольги та Ганни Конюхових. Ольга до лікування два роки страждала на бронхіальну астму, з двох років. Два роки не було жодного місяця без ліків, напади були затяжні і настільки часті, що просто було неможливо відстежити, на що вона реагує. І тільки в процесі лікування з'ясувалося, що алергенів більше за тридцять. Всі вони по-різному впливали на організм; починаючи від безбарвного точкового і яскраво-рожевого плямистого висипу, синцями капілярного типу, мігруючими по всьому тілу і звичайними синцями на ніжках, стрибкоподібною температурою до 41. Лікували дитину від усього, ГРВІ, бронхіти і трахеїти, пневмонії і навіть гемофілії. Дитина жила одними медикаментами, від яких поліпшення не було. Ми втрачали надію, що можна якось поліпшити самопочуття дочки.
Віктор Федорович не тільки повернув надію, що можна поліпшити самопочуття, а й навіть побороти непереможну астму, та ще й
не медикаментозним шляхом. Ользі не було і чотирьох років, коли були проведені перші сеанси з дивовижними результатами. Та й як, якщо не чудодійно, якщо вчора дитина, з'ївши одну вишеньку або подувши на мильну піну, щоб видути мильні бульбашки, настільки улюблені дітворою, потрапляла до лікарні під крапельницю, то тепер, через годину після сеансу гіпнозу спокійно їсть вишню, п'є вишневий компот, пускає з сестрою бульбашки Ніяк!! Абсолютно! Фантастика, та й годі! Але шлях до лікування виявився важким, не дивлячись на перші блискучі результати; адже в процесі лікування відкривалися все нові алергени. І низький уклін Лікарю (не можу не написати з великої літери) за його терпіння, наполегливість, пошук і вибір варіантів лікування, за доброту, співчуття, за вміння знаходити контакт з дитиною. Адже це хвора дитина з неврівноваженою психікою, дитина якій немає і чотирьох років!
Чотири місяці з перервами боровся Віктор Федорович з астмою. Не можу сказати, що хвороби більше немає через забобони, але вже рік, як я не веду «вільний» зошит, ми забули про медикаменти.
Ольгіне життя змінилося абсолютно. Вона більше не ставить запитань: Мама, а мені це можна їсти, а можна випрати лялькову білизну або подивитися книги? (Адже було і безліч побутових алергенів). Вона просто все їсть і все робить як звичайна здорова дитина. З жахом думаю яким було б наше життя, якби не було Лікаря (адже лікували багато). Не знаю, якою мірою виміряти нашу вдячність, і якими словами висловити вдячність нашій сім'ї за порятунок молодшої дочки і за виліковування старшої. Аня хворіла на астму до сеансів гіпнозу чотири роки, а тепер реабілітована в кабінеті реабілітації. Пошуків ефективного лікування було багато, як традиційним, так і нетрадиційним методом (дихання по Бутейку, фізкультура за Толкачовим). І раптом несподівано і так просто для хворого знайшли тут, у рідному місті. Хочеться побажати такого ж чуйного і доброзичливого ставлення людей до лікаря, яке його ставлення до своїх пацієнтів. Творчої роботи та міцного здоров'я Вам, Вікторе Федоровичу.

м. Білгород-Дністровський вул. Перемоги д. 4 кв 616. 15.05.1990,