Психотерапевтичне лікування епілепсії

 

Епілепсія- одне з найпоширеніших неврологічних захворювань людини, що виявляються судорожними нападами, що раптово виникають..

 

Частота народження епілепсії серед населення становить до 10%.

 

За характером виникненняепілепсію поділяють на симптоматичну, коливиявляютьдефект головного мозку ( кісту, пухлина, крововилив, вади розвитку), спадкову та криптогенну (причину виникнення захворювання виявити не вдається).

 

Епілептичний напад виникає внаслідок синхронного збудження всіх нейронівпевної ділянки кори головного мозку, який називають епілептичним осередком.

 

Більшість людей перший напад епілепсії виникає до 18 років.

 

Часто епілептичному нападупередує особливий стан, який називаютьаурою. Прояви аурирізноманітні та залежать від того, в якій галузі мозку розташоване епілептогенне вогнище.

Аура може проявлятися підвищенням температури, тривогою, звуковими відчуттями, смаковими, нюховими, зоровими відчуттями, неприємними відчуттями в животі, запамороченням,

відчуттям "вже баченого" і "ніколи не баченого", почуття блаженства чи туги.

 

Приступи епілепсії поділяють на судомні та безсудові, так звані абсанси.

 

Судомні напади виявляються на початку напругою всіх м'язів тіла, короткочасною затримкою дихання, пронизливим криком чи прикусом язика. Потім настає судомна фаза, яка триває кілька хвилин і закінчується відходом сечі. Постприступний період супроводжується сплутаністю свідомості, сонливістю, головним болем. Сам напад хворі не пам'ятають.

 

Налічують близько 40 різних форм епілепсії..

 

За частотою виникнення епілептичні напади поділяють на:

 

рідкісні - не частіше ніж один раз на місяць;

• середньої частоти - від 2-х до 4-х на місяць;
• часті - більше 4-х на місяць.

 

Діагностика

 

Методами діагностикиепілепсії є електроенцефалографія, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія.

 

Смерть при епілепсії виникає внаслідок розвитку епілептичного статусу (тривалість нападу понад 30 хв.), під час якого можлива аспірація слини та крові у дихальні шляхи. Затримка дихання та аритмія також може стати причиною смерті (розвиток коматозного стану).

 

 

Лікування епілепсії.

 

Для лікування епілепсії застосовуються протисудомні препарати. Препарат вибирається в Залежно від форми епілепсії. Тривалість терапії в залежності від тяжкості епілепсії коливається від 3 до 10 років.

 

Побічні ефекти при застосуванні протисудомних засобів :

 

запаморочення, хиткість при ходьбі, двоїння в очах, сонливість, нудота та блювання, алергічні реакції (шкірні висипання), печінкова недостатність та пригнічення кровотворення. З метою профілактики побічних ефектів доза протисудомних препаратів завжди збільшується повільно та поступово.

 

Один раз на три місяці пацієнта, який отримує протисудомні препарати, слідує показати терапевту, провести ультразвукове дослідження внутрішніх органів, електрокардіограму, загальний та біохімічний аналіз крові.

 

У 70% випадках вдається встановити контроль за епілептичними нападами, але лікування вимагає багаторічного проведення за високої вартості протисудомних препаратів.

 

Психотерапевтичне лікування епілепсії.

 

На початку своєї практики лікаря-психотерапевта я застосовував для лікування епілепсії гіпнотерапію, яка завжди давала позитивний ефект у вигляді значного ушкодження нападів або їх повного зникнення. Тривалий час до мене хворі на епілепсію не зверталися. Нещодавно я успішно пролікував хвору з великими судомними нападами середньої частоти на фоні прийому протисудомних препаратів, які повністю напади не усували. І ось уже кілька місяців у хворої не було нападів, зникли дратівливість, агресивність, стала врівноваженою та доброзичливою.

 

Терапія, що застосовується мною:

 

- навіювання

- гіпнотерапія

- психорезонансна терапія

- пульсова терапія

- вплив на біологічно активні точки

- біоенергетичний вплив

-ментальна терапія.

 

Думаю, що для тих 30% хворих, яким недостатньо ефективно допомагає лікарська терапія, що застосовується мною методика може ефективно допомогти у рятуванні від епілепсії.

 

Переваги застосовуваної мною психотерапевтичної методики.

 

- висока ефективність (за 20 сеансів прибрав судомні напади, які тривали роками на тлі застосовуваної лікарської терапії)

 

- відсутність побічних ефектів

 

- наявність додаткових позитивних ефектів (усунення

невротичних та характерологічних реакцій, поліпшення сну, настрою) та додатково рідні пацієнтки помітили відновлення кольору очей (райдужної оболонки). Під час хвороби райдужка стала помітно знебарвлюватися, а під час психотерапії, що проводиться, практично відновився колір очей.

 

 

Проведена мною психотерапія дозволяє мобілізувати внутрішні резерви психіки пацієнта та організм, використовуючи їх, може самостійно відновити свої функціональні можливості. Таким ефектом жодна лікарський засіб не має.