Невроз нав'язливих станів.

Для неврозу нав'язливих станів характерна наявність нав'язливих думок (обсесій), почуття тривоги, страху і нав'язливих дій. Частіше на невроз нав'язливих станів хворіють люди з чутливими рисами характеру, схильні до тривалої фіксації переживань, боязкі, з рисами підвищеної відповідальності. 

 

Основною ознакою неврозу нав'язливих станів є психогенно обумовлені нав'язливості, в патогенезі яких не виявляється механізму «втечі в хворобу» і «умовної приємності симптомів». 

 

Але головним психологічним механізмом неврозу нав'язливих станів є наявність «захисних дій» у вигляді нав'язливо повторюваних рухів, що носять ритуальний характер. 

 

Психогенна травма великої сили може одразу ж викликати нав'язливі стани. Можуть виникати нав'язливі спогади (образи), що відтворюють важку психотравмуючу сцену, нав'язливі думки і дії.

 

Сюди відносять ятрогенії у вигляді деяких фобій - сифілофобія, канцерофобія тощо. 

 

До виникнення неврозу нав'язливих станів призводять психотравмуючі ситуації, що породжують співіснування суперечливих тенденцій. Окремі ізольовані нав'язливості, які не перешкоджають нормальному життю, часто зустрічаються у здорових людей. 

Сюди відносять наступні фобії : страх тварин, комах, темряви тощо, а також деякі тики. Основним симптомом даного захворювання є нав'язливі стани - обсесії (охоплювати, оволодівати). Обсесії охоплюють думки, почуття і дії. Вони мимоволі вторгаються в свідомість і хворий намагається з ними боротися, але подолати їх не може.

 

Нав'язливі уявлення  носять характер нав'язливих спогадів (деякі мелодії, окремі фрази, зорові образи). 

 

Вони мають яскравий характер і наближаються до галюцинацій. 

 

Нав'язливі думки  виражаються у вигляді нав'язливих сумнівів, побоювань, спогадів, блюзнірських або «хульних» думок, а також мудрувань. 

При нав'язливих сумнівах виникає болісна невпевненість у правильності або завершеності дії і прагнення знову і знову перевірити її виконання. 

При нав'язливих побоюваннях хворі болісно бояться, що не зможуть вчинити ту чи іншу дію, коли це буде потрібно. 

 

Нав'язливі побоювання можуть блокувати ту чи іншу дію. 

 

При нав'язливих спогадах можуть виникати не тільки нав'язливі уявлення (образи), але і нав'язливі думки. 

При нав'язливих мудруваннях («розумова жуйка») хворі можуть нескінченно розмірковувати з приводу тих чи інших речей, які не мають для них практичного значення.

 

Нав'язливі страхи (фобії). 

 

Нав'язливі страхи (фобії) найбільш різноманітні у прояві і часто зустрічаються: 

 

- Страх смерті (танатофобія). Породжує його страх інфаркту або інсульту, а також страх захворіти на рак. 

 

-Страх смерті може викликати страх самогубства (страх викинутися з вікна, моста, завдати собі рану гострим предметом, страх кинутися під потяг тощо). При цьому хворим здається, що вони можуть це зробити самі мимоволі, поза своєю волею.

 

 - Страх зараження виявляється страхом захворіти на сифіліс та інші венеричні захворювання або різні важкі інфекції.

 

 - Страхи можуть проявлятися у вигляді страху висоти, відкритого або замкнутого простору, страху за долю близьких людей і темряви. - Страх може виражатися у вигляді ідеї якось не так виглядати в колі знайомих і незнайомих людей (страх зашарітися, страх сказати щось недоречне тощо).

 

Ці страхи бувають настільки проявленими, що визначають характер поведінки хворого. Наприклад, хворий зі страхом гострих предметів намагається їх ховати від себе якомога далі і вимагає цього від близьких. 

 

Хворий зі страхом смерті може оминати стороною похоронні процесії або кладовища.

 

Страх замкнутого простору призводить до того, що хворий уникає поїздок у громадському транспорті або ліфті. 

 

Страх зараження призводить до частого миття рук. Багато хворих, намагаючись подолати нав'язливий страх, починають здійснювати захисні дії, створюючи цілі ритуали, які повинні допомогти подолати страх. 

 

Таким чином, фобія - це страх, пов'язаний з певною ситуацією або групою уявлень і не виникає за їх відсутності, цим вона відрізняється від неврозу страху.

 

Ступені прояву нав'язливих страхів

 

Розрізняють три ступені прояву нав'язливих страхів:

 

при першому ступені страх проявляється лише під дією ситуації, яка травмує психіку (безпосереднє зіткнення) 

 

при другому ступені страх виникає при очікуванні можливої зустрічі з об'єктом страху

 

при третьому ступені страх виникає при одному тільки уявленні об'єкта страху. Остання стадія дуже сильно вимотує хворого.

 

Нав'язливі дії. 

 

Нав'язливі дії мають характер подолання фобій. Іноді вони можуть мати і самостійне значення. Часто зустрічається нав'язливе перелічування певних предметів, різного виду нав'язливі рухи, які мають характер простого рухового акту (примруження очей, покашлювання, шмигання носом тощо). 

 

Ці елементарні рухи частіше виникають у дитячому віці. Нав'язливі явища діляться на дві форми: абстрактні та емоційно беззмістовні, і образні з вираженими афективними переживаннями. 

 

Власна думка про невроз нав'язливих станів і його лікування. 

 

Багаторічний досвід лікування хворих з нав'язливостями дозволяє говорити про те, що даний невроз є найважчою формою неврозу як для самого хворого, так і для його терапії.

 

Якщо  хворому не щастить одразу знайти хорошого лікаря-психотерапевта і провести лікування, то захворювання може перейти в хронічну форму, яка дуже важко піддається психотерапевтичному лікуванню. 

Призначення медикаментозної терапії - це шлях у нікуди, оскільки ефективність її вкрай низька, а у хворого виникає відчуття, що його лікують, але незабаром він переконується, що це не так. 

 

Хворого може врятувати від захворювання швидке звернення до «сильного» психотерапевта, який може «обірвати» захворювання. 

 

У даному випадку я використовую всі методи психотерапевтичного лікування - навіювання, гіпнотерапію, психорезонасну терапію, пульсову терапію та інші методи. 

Застосування цих практик дійсно може допомогти хворому позбутися цього складного захворювання.