ПСИХОТЕРАПІЯ ЕКЗОФТАЛЬМУ ПРИ ДИФУЗНОМУ ТОКСИЧНОМУ ЗОБІ .

Екзофтальм — випинання одного або обох очей одразу при нормальному розмірі очного яблука. Симптоми та ознаки екзофтальму. Основним симптомом екзофтальму є випинання очного яблука. При екзофтальмі можливе почервоніння століття, набряк століття або кон'юнктиви. Очне яблуко виступає не тільки вперед, але і зміщене вбік. Причиною екзофтальму є збільшення об'єму тканин орбіти, в першу чергу ретробульбарного простору внаслідок різноманітних запальних, нейродистрофічних процесів. У важких випадках виникає виразка рогівки і гіпопіон. Діагностика екзофтальму Необхідно провести аналіз на гормони, ультразвукове дослідження щитовидної залози, дослідження імунітету, ізотопну діагностику та рентгенологічне дослідження очниці та діенцефальної області. Екзофтальм пов'язаний з подразненням гіпоталамічних центрів і підвищеним виробленням тиреотропного гормону гіпофіза. Сприяння факторами є запальний процес в області гіпоталамуса і порушення гормонального балансу. Раптово виникає набряк повік, швидко з'являється хемоз кон'юнктиви, парез окорухового нерва, до цих симптомів приєднується підвищення внутрішньоочного тиску. Участь у гіпоталамічному процесі проявляється в порушеннях водно-сольового і вуглеводного обміну, терморегуляції, статевої функції, сну і психіки. Екзофтальм при дифузному токсичному зобі частіше розвивається поступово. У більшості випадків екзофтальм невеликий і двосторонній. Лікування екзофтальму. Дифузний токсичний зоб лікують мікродозами йоду, метилтіоурацилу, мерказолілу, дийодтирозину, радіоактивного йоду та ін. Набряковий екзофтальм потребує загального лікування, як і при дифузному токсичному зобі, з одночасним застосуванням рентгенотерапії орбітальної області та гіпофізарна область. Психотерапевтичне усунення екзофтальму У своїй психотерапевтичній практиці я спостерігав трьох пацієнтів з екзофтальмом. Два з них були з однобічним і один хворий з двобічним екзофтальмом. Усі пацієнти мали виражений екзофтальм. Одна пацієнтка розповіла, що під час сну її око не закривалося і їй часто доводилося лікувати його спеціальними краплями, оскільки поверхня ока пересихала. Цій пацієнтці вводили гормональні препарати в очну ямку, але це не допомогло і їй запропонували операцію по збільшенню самої очниці. Зневірившись, вона звернулася до мене по допомогу. Для лікування таких пацієнтів я використовував навіювання, гіпнотерапію та біоенергетику в очі, а також використовував шепіт для посилення впливу. Усі троє хворих успішно вилікувалися, прояви екзофтальму зникли. Минуло багато років, а більше пацієнтів з такою патологією до мене не зверталися. На даний момент я створив ще два дуже ефективних методу лікування - психорезонансну терапію та пульс-терапію. Їх спільне використання дає ще більш виражений ефект. Думаю, якщо такі хворі звертаються до мене за допомогою, то лікування екзофтальму буде ще ефективнішим.