Лікування тиреотоксикозу.
Тиреотоксикоз.
Тиреотоксикоз- патологічний стан організму, спричинений стійким підвищенням рівня гормонів щитовидної залози.
Симптоми тиреотоксикозу.
Патологія психіки:
-дратівливість,
- Запальність,
-плаксивість,
-Зниження пам'яті
-погіршення уваги
- вередливість
Скарги:
- підвищений апетит із втратою ваги
(У кілька разів підвищується інтенсивність обміну речовин в організмі)
- підвищена спрага та рясне сечовипускання
- Можлива діарея
- почуття жару в тілі
-прискорене серцебиття
- Стомлюваність
-Непереносимість задухи
- біль та дискомфорт у шиї
- Порушення ковтання
- непосидючість
- Порушення менструального циклу, аменорея
- зниження лібідо у чоловіків
- біль та дискомфорт у шиї
Під час огляду:
- Екзофтальм
- сльозотеча
- світлобоязнь
- почуття тиску та піску в очах
- двоїння в очах
- зниження зору
-припухлість шиї в області щитовидної залози
- худорлявість частіше ніж повнота
- охриплість голосу
- тремтіння витягнутих пальців рук
- Підвищення артеріального тиску
- аритмія
- схильність до переломів
- Пітливість
- випадання волосся
Розрізняють два види тиреотоксикозу.
1. Маніфестний тиреотоксикоз - рівень ТТГ знижений, а гормони Т-4 і Т-3 підвищені, може бути підвищений і один з гормонів.
2. Субклінічний тиреотоксикоз – знижений рівень ТТГ, а Т-4 та Т-3. чи в нормі знижені.
Роль гормонів у патології щитовидної залози та зв'язок їх з патологією жіночої статевої системи.
Зниження гормону гіпофіза обумовлено тим, що цей орган регулює роботу щитовидної залози, у тому числі за допомогою ТТГ. І коли гіпофіз отримує інформацію про те, що щитовидна залоза надмірно активна, він знижує надходження ТТГ в кров.
При гіпотеріозі гіпофіз навпаки за допомогою великої кількості ТТГ сприяє її активізації. Тому за даними цих трьох гормонів визначають перебіг тиреотоксикозу та загалом оцінюють роботу щитовидної залози.
Причини виникнення тиреотоксикозу:
1. Дифузний токсичний зоб (Базетова хвороба, Хвороба Грейвса).
Внаслідок будь-яких причин відбувається збій в імунній системі. Лейкоцити (білі клітини крові) починають вироблятися звані антитіла – білки, які зв'язуються з клітинами щитовидної залози і змушують її виробляти більше гормонів. Часто ці антитіла атакують також клітини очної ямки – виникає, так звана, ендокринна офтальмопатія. Такі захворювання, коли клітини імунної системи починають виробляти речовини, які атакують власні органи, називаються аутоімунними. Хвороба Грейвса - аутоімунне захворювання.
Захворювання може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше виникає у молодих людей віком від 20-40 років.
2. Токсична аденома та багатовузловий токсичний зоб.
Наявність вузла (вузлів) щитовидної залози, який надміру продукує гормони щитовидної залози. У нормі надлишкова продукція гормонів щитовидної залози пригнічується гормонами гіпофіза (ТТГ). Токсична аденома та багатовузловий токсичний зоб функціонують автономно, тобто надлишок гормонів щитовидної залози не пригнічується гормоном гіпофіза (ТТГ). Це захворювання частіше зустрічається у людей похилого віку.
3. Тиреотропінома – це утворення гіпофіза, яке надміру синтезує тиреотропний гормон (ТТГ), який стимулює роботу щитовидної залози. Дуже рідкісне захворювання. Протікає з клінікою тиреотоксикозу.
4. Захворювання, пов'язані з деструкцією (руйнуванням) тканини щитовидної залози та виходом гормонів щитовидної залози в кров.
До цієї групи захворювань можна також віднести кордарон-індукований (аміодарон-індукований) тиреотоксикоз. Це тиреотоксикоз, який виникає внаслідок лікування йодовмісними антиаритмічними препаратами (Аміодарон, Кордарон). Прийом препаратів викликає деструкцію (руйнування) клітин щитовидної залози та вихід гормонів у кров.
5. Ятрогенний тиреотоксикоз – тиреотоксикоз, спричинений передозуванням препаратів тиреоїдних гормонів (L-тироксин, Еутирокс – препарати для лікування гіпотиреозу – стану, пов'язаного зі зниженням продукції тиреоїдних гормонів).
Лікування тиреотоксикозу.
1. Лікування радіоактивним йодом: (прийом радіоактиного йоду в рідкому вигляді або в капсулі. Нагромаджуючись у клітинах щитовидної залози призводить до їх загибелі та заміщення сполучною тканиною. Може призвести до зниження функції щитовидної залози (гіпотеріоз).
2. Хірургічне лікування: (видалення активного вузла щитовидної залози).
3. Лікарська терапія: препарати, що впливають на залози внутрішньої секреції та бета-блокатери.
4. Метод доктора Чиянова:
проводиться гіпнотерапія з додатковою дією біенергією руки на зону щитовидної залози. Лікування може бути ефективно посилено впливом «психорезонансною терапією» та «пульсовою терапією». Майже без застосування медикаментів можна повністю відновити функцію щитовидної залози.