Лікування хворої від вродженої та набутої глухоти.

У 1988-1994 роках я працював лікарем-психіатром та лікарем-психотерапевтом у міській лікарні м. Білгород-Дністровського Одеської області. Спочатку доводилося працювати на ставку психіатром та пів - ставки психотерапевтом. Згодом я почав працювати лікарем-психотерапевтом. В один із днів, коли я приймав як лікар-психотерапевт, до мене звернулася за допомогою літня жінка років 70 зі скаргами на погіршення слуху на ліве вухо, при цьому вона повідомляла, що на праве вухо вона не чує з народження. Вона просила допомоги і казала, що дуже сподівається на мою допомогу. Враховуючи літній вік і те, що погіршення слуху відбулося вже більше року і те, що лікарі, які її раніше лікували від глухоти, не досягли успіху і сподівається на одужання було вкрай складно. Але коли до тебе звертаються як до психотерапевта з останньою надією, то важко відмовити. І я вирішив зробити все, що від мене залежить.

Сеанси психотерапії полягали переважно з так званих "змов", коли я нахилявся до голови хворої і нашіптував певні формули навіювання у бік хворого вуха. Тривалість сеансу була трохи більше 5 хв. Під час сеансу пацієнтка розслаблювалася та перебувала у легкій сонливості. Приблизно після 10 сеансів вона повідомила, що повністю відновився слух у лівому вусі. і стала вперше у житті чути правим вухом, хоча значно слабше, ніж лівим.

Отримавши такий терапевтичний ефект, я був сам дуже здивований, не кажу вже про саму хвору. Зараз я оцінюю цей факт як "чудове зцілення "т.к. важко пояснити і припустити, за якими внутрішніми механізмами відбулося зцілення. Але тоді для мене це був один із багатьох днів по прийому хворих і я у цьому випадку особливо не фіксувався т.к. було багато і інших хворих.